Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Домашнє насильство є серйозним порушенням прав людини. Проблема насильства щодо жінок актуальна для всіх країн і суспільств без винятку. Домашнє насильство позначається на жінках і чоловіках, хлопцях і дівчатах. Однак світова статистика свідчить про те, що домашнє насильство нерозмірно зачіпає жінок.
Важкий емоційний та психологічний стан, спричинені війною, можуть стати каталізаторами домашнього насильства. Воєнні дії, різноманітні економічні та соціальні чинники додають психоемоційне навантаження і домашнє насильство відбувається навіть у тих сім’ях, де ніколи не було.
Ґендерно зумовлене насильство - це насильство, яке вчиняється до людей через їхню стать або стосується переважно людей певної статі. Це крайній вияв дискримінації за ознакою статі, жертвами якого найчастіше стають жінки. Одна з найголовніших причин такого насильства – це ґендерна нерівність у суспільстві, де чоловіки зловживають своєю владою щодо жінок.
Гендерно зумовлене насильство під час війни, найчастіше, це зґвалтування та інші форми сексуального насильства (примусове оголення, обшуки з роздяганням, інші публічні приниження).
Ґендерно зумовлене насильство виокремлюють в окремий вид насильства, тому що це є специфічною групою. Як показує практика в Україні та світі, ґендерне насильство чинять саме щодо жінок і саме тому, що вони є жінками. Оскільки група є специфічною, неохідний спеціальний захист і підхід до надання допомоги постраждалим.
Якщо ви постраждали від насильства, необхідно звернутися по допомогу зателефонувавши:
102 - поліція або звернутися особисто до відділу поліції та написати заяву про факт вчинення насильства.
1547 - гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статті та насильству стосовно дітей.
0 800 500 335 (стаціонарний телефон), 116 123 (з мобільного телефону) - Національна “гаряча” лінія із запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерної дискримінації.
0 800 500 225 (стаціонарний телефон), 116 111 (з мобільного телефону) – Національна гаряча лінія для дітей та молоді.
0 800 213 100 - Єдиний контакт центр системи безоплатної правової допомоги / +38 (044) 363 10 41 для дзвінків з-за кордону (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку).