У дитинстві мали б звучати сміх, казки перед сном, перші мрії та мамине «будь обережний». А розбиті коліна - бути найбільшою дитячою проблемою.
Сьогодні ми вшановуємо пам’ять маленьких українців, чиї життя обірвала збройна агресія рф проти України. Дітей, які більше не підуть до школи, не обіймуть рідних, не скажуть своїх «я виросту і стану…».
Їхні імена не просто статистика. За кожним - цілий всесвіт. Нездійснені мрії. Недоспівані колискові. Непрожите життя.
Ми пам’ятаємо. Ми говоримо про них. Ми не дозволимо світу звикнути до цього болю.
Світла пам’ять усім дітям, яких убила війна. І безмежна шана тим, хто щодня бореться за життя українських дітей - зараз і заради майбутнього.