Увіковічити пам'ять видатного українця



    Нещодавно виконавчим комітетом Олешківської міської ради було на сторінках сайту та ЗМІ презентовано ескізи майбутніх пам’ятників (експозицій) для встановлення у визначних публічних місцях – «Тризуба» на центральній площі та «Козацьку чайку» у сквері на розі вулиць Крилова  і Олімпійська (колишній сквер Цюрупи).

    Приємно відзначити, що жителі міста включилися в обговорення, активно аналізують запропоноване та  надають свої ідеї. Більшості учасників подобається ідея «Тризуба», а от щодо композиції у сквері – є інша: встановити пам’ятну композицію у вигляді «Трамвая» та присвятити її видатному винахіднику електричного трамвая Піроцькому Федору Апполоновичу, який проживав в останні роки  життя в Олешках та похований на місцевому цвинтарі. Більша частина депутатів і громадськості підтримує таку ідею, адже автори  проекту пропонують не тільки сам пам’ятник зробити у вигляді «Трамвая», а ще і зробити  навколо споруди  (лавки, освітлення), озеленення в даній тематиці.

    Як свідчить громадська думка, саме встановлення такої незвичної композиції дасть можливість привабити  як самих олешківців до вивчення  історії міста, так і туристів, що відвідують наші Олешки.  У плані  розроблених  піших екскурсій  є і відвідування могили Піроцького Ф.А. Винахід видатного українця незаслужено забутий у наші часи, а те що така велична людина проживала у нашому місті та знайшла спокій, робить історію нашого міста ще цікавішою та значимою.

    Стосовно інших пропозицій по встановленню пам'ятника історичним постатям козацького періоду, громадськість  схиляється до думки, що козацьку чайку або бюст отаман К.Гордієнко (чи кому іншому козаку) слід установити на (або біля) території Олешківської Січі. Тим паче, що роботи по  окультуренню даної території розпочаті.

    Нагадаємо, що це не остаточне рішення. Думка жителів ще вивчається.

    Історична довідка

    Про сім'ю, у якій 17 лютого 1845 року (дати скрізь вказані за старим стилем) народився видатний український електротехнік і винахідник трамвая Федір Аполонович Піроцький, наразі бракує точних записів. Приналежність родини до небагатого поміщицького роду питомих військових Лохвицького повіту Полтавської губернії підказує, що родина винахідника походить від козацької старшини Лохвицької сотні Лубенського полку. Таку старшину в 1785 році, після ліквідації Катериною ІІ державних структур Гетьманщини було прирівняно до російського поміщицтва. Федір Піроцький здобув освіту в Костянтинівському кадетському корпусі в Санкт-Петербурзі та Михайлівській артилерійській академії. У 1871 році дістав направлення у відділ технічних звітів і кошторисів Головного артилерійського управління (ГАУ) в Петербурзі.

    Продовжуючи працювати над іншими своїми ідеями, Піроцький на початку 1880 р. запропонував кілька конструкцій удосконалених металургійних і домашніх печей, а також печей для випікання хліба. У розвитку телеграфу також  є певний внесок артилериста-винахідника. 

    Повернувшись до Петербурга, Піроцький знову, за власні кошти, приступає до улюбленої справи.

    У заявці на винахід від 5 квітня 1880 року він описує проект електричної залізниці, а 12 квітня перед багатолюдною аудиторією, де був і представник фірми "Сіменс", викладає проект застосування електрики "для руху залізничних потягів з подачею струму тими ж рейками, по яких котяться колеса".

    Доповідь людям сподобалася. Протягом літа Піроцький працював над втіленням свого винаходу. Для цього він навмисне обрав найважчий двоярусний вагон кінної залізниці на 40 пасажирів, вагою у 6 550 кг і переобладнав його на електротягу.

    На території Рождєственського вагонного парку збудував електростанцію та переобладнав ділянку колії довжиною 85 м.

    Нарешті 22 серпня 1880 р. уперше в цілому світі рушив електромоторний вагон трамвая. Він рухався зі швидкістю кінної рисі (8-12 км/г - ІП), робив крутий поворот, зупинявся і рухався назад. Показ успішно проводився до 16 вересня.

    Зарясніли захоплені відгуки в газетах, про успіх писали науково-технічні журнали, серед них і "Электричество". У 1881 р. Піроцький демонструє схему свого винаходу на Паризькій міжнародній виставці. Здавалося, незабаром трамвай під вулицями столиці імперії.

    На заваді стала звичайна консервативність Росії, особливо її столиці. Місцеві олігархи, які вклали великі капітали в конку, що ще не окупилися, стіною стали перед трамваєм. На Заході ж протягом 5 наступних років усі трамвайні лінії будували за схемою Піроцького.

    У Російській імперії виняток складав лише Київ.

    На святих Київських горах не могли довго затриматись ні конка, ні навіть паровий трамвай. На Олександрівському узвозі навіть шестеро коней не могли підняти невеликий вагон з пасажирами.

    У лютому 1891 р. видатний інженер-мостобудівник і підприємець німецького походження генерал-майор Аманд Струве дістав у Київській думі дозвіл на будівництво замість конки трамвайної лінії на найкрутішому Олександрівському узвозі, і вже 9 вересня там почали укладати рейки.

    Поблизу пам'ятника Магдебурзькому праву постала електростанція з двома генераторами. Будівництвом керував відомий інженер Василь Первенко. І ось 1 червня 1892 р. на Олександрівському (тепер Володимирському) узвозі та Олександрівській (тепер Сагайдачного) вулиці почав рухатися електричний трамвай.

    Так лише через 12 років після винайдення творіння Піроцького було реалізоване вперше в імперії, на його батьківщині - Україні.

    За цей час змінилося ставлення до підвищеної напруги, удосконалилися електричні машини. На лінії діяли 4 вагони, було 3 роз'їзди (на горі, внизу та на початку вулиці).

    Згодом почався рух на багатьох похилих вулицях і крутих узвозах Києва, що спричинило справжнісінький трамвайний бум - за 9 років електричні трамваї пішли у 15 містах імперії.

    А що ж обидві столиці? У Москві трамвай пішов лише у 1899 р. А в Петербурзі взагалі стався "прикол": уперше трамвай пішов тут узимку 1895 р., але не вулицями, які й надалі "удобрювала" конка, а... по льоду між берегами Неви, бо на воду столична мафія не додумалася заявити свої права (акціонерне товариство кінних залізниць чинило запеклий і небезуспішний опір трамваю, чому сприяла і рівнинна місцевість колишнього болота).

    Таких льодових перевозів було 4, і діяли вони аж до 1902 року. Щоправда, у 1899-му на одній з ліній конки пішов трамвай, але на акумуляторах! Лише у 1907 року вулицями Петербурга пішов справжній трамвай - через 27 років після його винайдення Піроцьким.

    Не кращою була і доля самого винахідника. Крім трамвая, він зробив багато винаходів у інших галузях - будівництві гідроелектростанцій, електричному освітленні, зв'язку та в суто військовій справі - артилерійській і ракетній техніці...

    Але Піроцького відсилають до Івангородської фортеці Варшавського військового округу, де у 1888 р. у чині полковника відправляють у відставку з половинною пенсією, не давши п'ять з лишком місяців дослужити до 25-річного військового стажу, який гарантував би йому пенсію на рівні найбільшого окладу.

    Ображений і пригнічений Піроцький не повертається в "льодяний дім", а їде в Україну, в село Маслівка Олешківського (Олешки - нинішній Цюрупинськ - ІП) повіту на Херсонщині.

    У Маслівці він мав маєтності, успадковані від дядька - очевидно, теж дворянина козацького походження. Та недовгим був спокій. Недоброзичливці відсудили безсумнівну спадщину, скориставшись типовим для російської бюрократії перекрученням українських прізвищ - у деяких документах Піроцький значився як Пероцький.

    Винахідник змушений був покинути спадщину, але не поїхав до Петербурга, а перейшов жити до готелю "Афіни" в Олешках.

    Винахідникові трамвая ледве вистачило пенсії на їжу й оплату номера в готелі, однак він іще замовляє прилади й хімічні препарати, продовжуючи якісь досліди, передплачує книги й журнали.

    28 лютого 1898 року полковника Федора Піроцького знаходять мертвим. 22 травня в газеті "Юг" надрукували замітку, що не потребувала коментарів:

    "Жодних грошей при ньому не знайшли, і знайомі влаштували йому похорон у кредит, за рахунок описаного і пізніше проданого майна... На площі з молотка продавалися різні старі речі, позначені в описі під номерами, і за всі більш-менш придатні речі вартістю від 1 коп. до 4,65 руб. виручено всього 65 рублів.

    Непроданими залишилися 16 номерів нікому не потрібних речей, таких як, наприклад, різні книги, папери тощо. Залишилося 5 скринь, 4 валізи і 3 ящики: усе це наповнене діловими паперами, картинами, книгами".

    У біографії і діяльності Піроцького є багато неясностей. І тут великий борг полтавських і херсонських істориків та краєзнавців. Забула про нього й "Українська радянська енциклопедія" та "Історія міст i сіл УРСР".

    Та ще більший борг науковців і Київської міської влади незалежної України. У Києві, де пішов перший у Східній Європі трамвай, немає навіть вулиці Піроцького, як і Струве та Первенка. Немає i пам'ятника чи бодай стели цим великим людям...

    Увіковічити пам'ять видатного українцяУвіковічити пам'ять видатного українця

    Увіковічити пам'ять видатного українцяУвіковічити пам'ять видатного українця

    Увіковічити пам'ять видатного українцяУвіковічити пам'ять видатного українця







    Читайте також:
    22.11.17 На стадіоні «Старт» розпочато роботи з монтажу системи автоматичного поливу

    22.11.17 Вирішено багаторічне проблемне питання з приміщенням шахового-шашкового клубу

    22.11.17 Таланти м. Олешки матимуть гідні умови для розвитку

    22.11.17 День гідності в Олешках

    21.11.17 День Гідності і Свободи в Олешках

    21.11.17 Протидія туберкульозу в Олешках

    13.11.17 Олешківський міський голова зустрівся з ветеранами

    10.11.17 Увіковічити пам'ять видатного українця

    09.11.17 В Олешках запроваджується роздільний збір ТПВ

    07.11.17 ЗВІТ МІСЬКОГО ГОЛОВИ ДМИТРА ВОРОНОВА за другий рік роботи

Телефон гарячої лінії 2-13-09
з 8:00 до 17:00 по будням

ОСТАННІ НОВИНИ
Подія дня
популярне

Увіковічити пам'ять видатного українця



Нещодавно виконавчим комітетом Олешківської міської ради було на сторінках сайту та ЗМІ презентовано ескізи майбутніх пам’ятників (експозицій) для встановлення у визначних публічних місцях – «Тризуба» на центральній площі та «Козацьку чайку» у сквері на розі вулиць Крилова  і Олімпійська (колишній сквер Цюрупи).

Приємно відзначити, що жителі міста включилися в обговорення, активно аналізують запропоноване та  надають свої ідеї. Більшості учасників подобається ідея «Тризуба», а от щодо композиції у сквері – є інша: встановити пам’ятну композицію у вигляді «Трамвая» та присвятити її видатному винахіднику електричного трамвая Піроцькому Федору Апполоновичу, який проживав в останні роки  життя в Олешках та похований на місцевому цвинтарі. Більша частина депутатів і громадськості підтримує таку ідею, адже автори  проекту пропонують не тільки сам пам’ятник зробити у вигляді «Трамвая», а ще і зробити  навколо споруди  (лавки, освітлення), озеленення в даній тематиці.

Як свідчить громадська думка, саме встановлення такої незвичної композиції дасть можливість привабити  як самих олешківців до вивчення  історії міста, так і туристів, що відвідують наші Олешки.  У плані  розроблених  піших екскурсій  є і відвідування могили Піроцького Ф.А. Винахід видатного українця незаслужено забутий у наші часи, а те що така велична людина проживала у нашому місті та знайшла спокій, робить історію нашого міста ще цікавішою та значимою.

Стосовно інших пропозицій по встановленню пам'ятника історичним постатям козацького періоду, громадськість  схиляється до думки, що козацьку чайку або бюст отаман К.Гордієнко (чи кому іншому козаку) слід установити на (або біля) території Олешківської Січі. Тим паче, що роботи по  окультуренню даної території розпочаті.

Нагадаємо, що це не остаточне рішення. Думка жителів ще вивчається.

Історична довідка

Про сім'ю, у якій 17 лютого 1845 року (дати скрізь вказані за старим стилем) народився видатний український електротехнік і винахідник трамвая Федір Аполонович Піроцький, наразі бракує точних записів. Приналежність родини до небагатого поміщицького роду питомих військових Лохвицького повіту Полтавської губернії підказує, що родина винахідника походить від козацької старшини Лохвицької сотні Лубенського полку. Таку старшину в 1785 році, після ліквідації Катериною ІІ державних структур Гетьманщини було прирівняно до російського поміщицтва. Федір Піроцький здобув освіту в Костянтинівському кадетському корпусі в Санкт-Петербурзі та Михайлівській артилерійській академії. У 1871 році дістав направлення у відділ технічних звітів і кошторисів Головного артилерійського управління (ГАУ) в Петербурзі.

Продовжуючи працювати над іншими своїми ідеями, Піроцький на початку 1880 р. запропонував кілька конструкцій удосконалених металургійних і домашніх печей, а також печей для випікання хліба. У розвитку телеграфу також  є певний внесок артилериста-винахідника. 

Повернувшись до Петербурга, Піроцький знову, за власні кошти, приступає до улюбленої справи.

У заявці на винахід від 5 квітня 1880 року він описує проект електричної залізниці, а 12 квітня перед багатолюдною аудиторією, де був і представник фірми "Сіменс", викладає проект застосування електрики "для руху залізничних потягів з подачею струму тими ж рейками, по яких котяться колеса".

Доповідь людям сподобалася. Протягом літа Піроцький працював над втіленням свого винаходу. Для цього він навмисне обрав найважчий двоярусний вагон кінної залізниці на 40 пасажирів, вагою у 6 550 кг і переобладнав його на електротягу.

На території Рождєственського вагонного парку збудував електростанцію та переобладнав ділянку колії довжиною 85 м.

Нарешті 22 серпня 1880 р. уперше в цілому світі рушив електромоторний вагон трамвая. Він рухався зі швидкістю кінної рисі (8-12 км/г - ІП), робив крутий поворот, зупинявся і рухався назад. Показ успішно проводився до 16 вересня.

Зарясніли захоплені відгуки в газетах, про успіх писали науково-технічні журнали, серед них і "Электричество". У 1881 р. Піроцький демонструє схему свого винаходу на Паризькій міжнародній виставці. Здавалося, незабаром трамвай під вулицями столиці імперії.

На заваді стала звичайна консервативність Росії, особливо її столиці. Місцеві олігархи, які вклали великі капітали в конку, що ще не окупилися, стіною стали перед трамваєм. На Заході ж протягом 5 наступних років усі трамвайні лінії будували за схемою Піроцького.

У Російській імперії виняток складав лише Київ.

На святих Київських горах не могли довго затриматись ні конка, ні навіть паровий трамвай. На Олександрівському узвозі навіть шестеро коней не могли підняти невеликий вагон з пасажирами.

У лютому 1891 р. видатний інженер-мостобудівник і підприємець німецького походження генерал-майор Аманд Струве дістав у Київській думі дозвіл на будівництво замість конки трамвайної лінії на найкрутішому Олександрівському узвозі, і вже 9 вересня там почали укладати рейки.

Поблизу пам'ятника Магдебурзькому праву постала електростанція з двома генераторами. Будівництвом керував відомий інженер Василь Первенко. І ось 1 червня 1892 р. на Олександрівському (тепер Володимирському) узвозі та Олександрівській (тепер Сагайдачного) вулиці почав рухатися електричний трамвай.

Так лише через 12 років після винайдення творіння Піроцького було реалізоване вперше в імперії, на його батьківщині - Україні.

За цей час змінилося ставлення до підвищеної напруги, удосконалилися електричні машини. На лінії діяли 4 вагони, було 3 роз'їзди (на горі, внизу та на початку вулиці).

Згодом почався рух на багатьох похилих вулицях і крутих узвозах Києва, що спричинило справжнісінький трамвайний бум - за 9 років електричні трамваї пішли у 15 містах імперії.

А що ж обидві столиці? У Москві трамвай пішов лише у 1899 р. А в Петербурзі взагалі стався "прикол": уперше трамвай пішов тут узимку 1895 р., але не вулицями, які й надалі "удобрювала" конка, а... по льоду між берегами Неви, бо на воду столична мафія не додумалася заявити свої права (акціонерне товариство кінних залізниць чинило запеклий і небезуспішний опір трамваю, чому сприяла і рівнинна місцевість колишнього болота).

Таких льодових перевозів було 4, і діяли вони аж до 1902 року. Щоправда, у 1899-му на одній з ліній конки пішов трамвай, але на акумуляторах! Лише у 1907 року вулицями Петербурга пішов справжній трамвай - через 27 років після його винайдення Піроцьким.

Не кращою була і доля самого винахідника. Крім трамвая, він зробив багато винаходів у інших галузях - будівництві гідроелектростанцій, електричному освітленні, зв'язку та в суто військовій справі - артилерійській і ракетній техніці...

Але Піроцького відсилають до Івангородської фортеці Варшавського військового округу, де у 1888 р. у чині полковника відправляють у відставку з половинною пенсією, не давши п'ять з лишком місяців дослужити до 25-річного військового стажу, який гарантував би йому пенсію на рівні найбільшого окладу.

Ображений і пригнічений Піроцький не повертається в "льодяний дім", а їде в Україну, в село Маслівка Олешківського (Олешки - нинішній Цюрупинськ - ІП) повіту на Херсонщині.

У Маслівці він мав маєтності, успадковані від дядька - очевидно, теж дворянина козацького походження. Та недовгим був спокій. Недоброзичливці відсудили безсумнівну спадщину, скориставшись типовим для російської бюрократії перекрученням українських прізвищ - у деяких документах Піроцький значився як Пероцький.

Винахідник змушений був покинути спадщину, але не поїхав до Петербурга, а перейшов жити до готелю "Афіни" в Олешках.

Винахідникові трамвая ледве вистачило пенсії на їжу й оплату номера в готелі, однак він іще замовляє прилади й хімічні препарати, продовжуючи якісь досліди, передплачує книги й журнали.

28 лютого 1898 року полковника Федора Піроцького знаходять мертвим. 22 травня в газеті "Юг" надрукували замітку, що не потребувала коментарів:

"Жодних грошей при ньому не знайшли, і знайомі влаштували йому похорон у кредит, за рахунок описаного і пізніше проданого майна... На площі з молотка продавалися різні старі речі, позначені в описі під номерами, і за всі більш-менш придатні речі вартістю від 1 коп. до 4,65 руб. виручено всього 65 рублів.

Непроданими залишилися 16 номерів нікому не потрібних речей, таких як, наприклад, різні книги, папери тощо. Залишилося 5 скринь, 4 валізи і 3 ящики: усе це наповнене діловими паперами, картинами, книгами".

У біографії і діяльності Піроцького є багато неясностей. І тут великий борг полтавських і херсонських істориків та краєзнавців. Забула про нього й "Українська радянська енциклопедія" та "Історія міст i сіл УРСР".

Та ще більший борг науковців і Київської міської влади незалежної України. У Києві, де пішов перший у Східній Європі трамвай, немає навіть вулиці Піроцького, як і Струве та Первенка. Немає i пам'ятника чи бодай стели цим великим людям...

Увіковічити пам'ять видатного українцяУвіковічити пам'ять видатного українця

Увіковічити пам'ять видатного українцяУвіковічити пам'ять видатного українця

Увіковічити пам'ять видатного українцяУвіковічити пам'ять видатного українця







Читайте також:
22.11.17 На стадіоні «Старт» розпочато роботи з монтажу системи автоматичного поливу

22.11.17 Вирішено багаторічне проблемне питання з приміщенням шахового-шашкового клубу

22.11.17 Таланти м. Олешки матимуть гідні умови для розвитку

22.11.17 День гідності в Олешках

21.11.17 День Гідності і Свободи в Олешках

21.11.17 Протидія туберкульозу в Олешках

13.11.17 Олешківський міський голова зустрівся з ветеранами

10.11.17 Увіковічити пам'ять видатного українця

09.11.17 В Олешках запроваджується роздільний збір ТПВ

07.11.17 ЗВІТ МІСЬКОГО ГОЛОВИ ДМИТРА ВОРОНОВА за другий рік роботи