Розмір шрифту
-+
Колір сайту
Зображення
OnOff
х Шановні жителі міста Олешки, пропонуємо вам відповісти на пару питань, пов'язаних з перейменуванням вулиць. Натисніть тут щоб пройти опитування.


    МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ шодо організації документального оформлення фактів  пошкодження (утрати) посівів (урожаю) сільськогосподарських культур



    МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

    шодо організації документального оформлення фактів
     пошкодження (утрати) посівів (урожаю) сільськогосподарських
    культур

     

    У ході здійснення господарської діяльності, пов’язаної із вирощуванням сільськогосподарських культур, сільгоспвиробники стикаються з негативними факторами – пошкодженням (утратою) посівів (урожаю), які виникають періодично з різною інтенсивністю.

    На теперішній час єдині нормативно визначені вимоги до документального оформлення таких фактів відсутні, водночас місцеві аграрії неодноразово звертались до Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської обласної державної адміністрації щодо надання відповідних роз’яснень.

    Департаментом проведено вивчення наявних нормативних актів, отримано консультації фахівців, проаналізовано досвід організації таких робіт у минулі роки та відкриті джерела інформації, що дозволило сформувати методичні рекомендації загального характеру.

    По факту загибелі посівів керівник сільськогосподарського підприємства своїм наказом створює спеціальну комісію, яка мас:

    1) провести обстеження площ загиблих посівів;

    2) зробити висновок про розмір завданої непередбачуваною подією шкоди;

    3) вирішити, які заходи необхідно вжити для виправлення ситуації (продовжити вирощування, підсіяти/пересіяти, знищити залишки посівів тощо).

    До складу зазначеної комісії можуть входити як працівники сільгосппідприємства (агроном, (головний) бухгалтер, бригадир), так і представники страхової компанії (якщо посіви були застраховані), сільради, ОТГ, на території якої знаходяться відповідні землі, тощо.

    Також до складу комісії рекомендовано включити:

    - землевпорядника відповідної сільської ради або сільської об'єднаної територіальної громади, який засвідчить відповідність представлених для обстеження земельних ділянок, їх площ даним Державного земельного кадастру та правовстановлюючих документів па них;

    - представників наукових установ (організацій), які мають спеціалізацію у сфері рослинництва, що дозволить отримати фахову оцінку факту втрати, причин та можливих рекомендацій щодо подальших дій.

    Залучення до складу комісії представників інших організацій, науковців, органів місцевого самоврядування (державної влади) рекомендується здійснювати за їх попередньою згодою.

    Комісія створюється на підставі наказу (розпорядження) керівника підприємства.

    У наказі зазначається персональний склад комісії, поля (площа), на яких має бути проведено обстеження, їх місце розташування (у прив'язці до адміністративних меж певного населеного пункту). Бажано – строки проведення обстеження, складання акту та подання його на затвердження керівнику господарства.

    Завдання комісії: провести обстеження, зафіксувати факт загибелі (пошкодження) площ посівів (урожаю), оцінити розмір нанесеної школи внаслідок погодних явищ (інших непередбачуваних явищ природного походження), внести пропозиції щодо вживання заходів, спрямованих на усунення наслідків негоди, зокрема про ухвалення рішення щодо списання посівів (урожаю).

    Результати роботи комісії оформлюють актом обстеження (довільної форми), який складається не менше ніж у 2-х примірниках (додаток 1).

    Підписують акт (кожний примірник) – голова та всі члени комісії. Затверджує акт (кожний примірник) – керівник підприємства (або уповноважена на це особа), яким було призначено обстеження.

    За результатами роботи комісія робить висновки та/або надає рекомендації.

    Як приклад: при незначних пошкодженнях посівів або невеликій площі пошкодження – рекомендувати продовжити їх вирощувати для отримання врожаю; при загибелі більшої частини посівів і неможливості чи економічній недоцільності їх подальшого вирощування – поле під загиблими посівами переорати та залишити під парами (на полі у поточному сезоні нічого не висівати) або висіяти нову культуру.

    Слід звернути увагу:

    Акт обстеження встановлює конкретні події і в подальшому всі зафіксовані в такому акті відомості (такі як розмір площі посівів (урожаю), які постраждали внаслідок негоди, ступінь пошкодження посіву, а також ухвалені рішення щодо подальшої їх долі) можуть слугувати підставою для формування похідних бухгалтерських документів підприємства.

    Реквізити акту повинні включати такі дані: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст заходів, одиниці виміру (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь.

    Одночасно зі складанням акту слід отримати довідку з регіональної структури Державної Гідрометеорологічної служби України про несприятливі погодні умови (якщо пошкодження / втрата стались саме під впливом таких умов).

    * Згідно зі ст.617 ЦКУ підприємство, яке потерпіло через обставини непереборної сили (форс-мажор), звільняється від відповідальності за невиконання зобов’язань за договорами. Тобто, якщо на момент загибелі посівів у сільгосппідприємства вже були укладені договори на постачання продукції, яку планували отримати з цих посівів, то воно звільняється від своїх обов'язків за такими договорами. Але для цього слід оформити Сертифікат про форс-мажорні обставини Торгово-промислової палати України (ТПП).

    Засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та оформлення зазначеного Сертифіката здійснюють під конкретне взяте на себе підприємством зобов’язання (тобто під окремий договір), який зазначається в заяві встановленої форми. Крім заяви, на адресу ТПП полається:

    1) довідка обласного центру гідрометеорології за період, протягом якого спостерігались несприятливі погодні умови на певній території, з назвами культур, які постраждали або могли загинути внаслідок таких погодних умов;

    2) акти про загибель або пошкодження сільськогосподарських культур внаслідок несприятливих погодних умов (оригінали); 

    3) розрахунки прямих збитків;

    інші документи державних органів, які підтверджують факт загибелі або пошкодження сільськогосподарських культур (довідка райдержадміністрації із зазначенням площ, на яких загинули с.г. культури, причин і періоду такої загибелі; протокол обласної/районної комісії Держслужби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) або Експертний висновок щодо класифікації ситуації, яка склалася на території підприємства. У цьому документі має бути присвоєний відповідний код надзвичайній ситуації природного характеру (через яку відбулася загибель посівів) згідно з Класифікатором надзвичайних ситуацій

    4) копії:

    довідки про оренду земель (загальна площа і місцезнаходження земель), яку видає виконавчий орган селищної/сільської ради, або витяги з Державного реєстру прав на нерухоме майно по кожній ділянці, на якій загинули посіви;

    статистичних звітів за формами № 4-сг (річна), 37-сг або 29-сг (річна) – 

    можуть бути звіти, як за поточний рік, так і за попередній;

    договорів, за якими неможливо виконати зобов'язання через форс-мажор.

    Оформлення Сертифіката про форс-мажор не допоможе уникнути нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за придбаними товарами/послугами, які використані для вирощування таких посівів.

    Податкове зобов'язання з ПДВ згідно з п. 198.5 ст.198 ПКУ нараховується лише щодо тих товарів (послуг), які були придбані з ПДВ. Крім того, якщо витрати на вирощування загиблих посівів будуть включені до собівартості інших сільгоспкультур (зокрема, тих, які будуть пересіяні на місці загиблих посівів), то нараховувати ПДВ за п. 198.5 ст.198 ПКУ щодо таких витрат не потрібно. Адже в цьому випадку неповторювані витрати будуть використані у виробництві іншої сільгосппродукції, від якої сільськогосподарське. підприємство у майбутньому отримає дохід (від майбутнього врожаю). Тобто, ПДВ слід нарахувати лише на повторювані витрати, які були здійснені з ПДВ.

    У разі, якщо поле, на якому загинули посіви, пересівають, то витрати слід розділити на дві групи актом довільної форми.

    повторювані витрати – це ті витрати, які необхідно здійснити знову, щоб замість загиблих посівів виростити нові й отримати врожай. До таких витрат, зокрема, належать: вартість насіння, витрати на передпосівний обробіток ґрунту, сівбу та інші роботи, які виконуються повторно під час пересіву площ під загиблими культурами 

    неповторювані витрати – це витрати, повторне здійснення яких не потрібне для того, щоб отримати врожай нової (пересіяної) культури. Це, зокрема, витрати на лущення стерні, вартість добрив і витрати на їх внесення тощо. Такі витрати будуть включені до собівартості пересіяної культури записом

     

    Розрахунок збитків від втрат незібраної сільськогосподарської продукції

    Збитки від втрат незібраної сільськогосподарської продукції (Прс) розраховуються на базі показників середньої врожайності основних видів сільськогосподарських культур для різних регіонів України та середнього прогнозованого рівня оптових закупівельних цін на відповідну сільськогосподарську продукцію з урахуванням нездійснених витрат, необхідних для доведення її до товарного виду, за такою формулою:

           m  i   i  i    i   i 

    Прс = S (S х k х У  x Ц - 3 ), (12)

           і=1      J     J    дод

    де S – площа пошкодження і-ї сільськогосподарської культури;

    k – середній коефіцієнт пошкодження посівів сільськогосподарcької культури;

    У – середня очікувана прогностична урожайність

    j сільськогосподарської культури в j-му регіоні;

    Ц - прогностична середня оптова ціна і-го виду

    j сільськогосподарської продукції в j-му регіоні на час після збирання врожаю;

    і  витрати, необхідні для доведення всього обсягу

    З втраченої і-ї сільськогосподарської продукції до товарного вигляду;

    m – кількість видів втраченої незібраної сільськогосподарської продукції. Розрахунок потребує обов'язкового перерахування після збирання врожаю.

     

    Викладені вище рекомендації мають загальний характер, не є вичерпними та не мають сили нормативно-правового акту.

     

     

    За довідками звертатися 422767, 422754







    Читайте також:
    22.07.21 До уваги сільськогосподарських виробників!

    22.07.21     Комісії із соціального страхування продовжують свою роботу

    22.07.21     Комісії із соціального страхування продовжують свою роботу

    19.07.21 В Україні триває вакцинація проти COVID-19 людей, старших за 65 років

    19.07.21 ЗАХИСТИ СВОЄ ЖИТТЯ — ВАКЦИНУЙСЯ!

    17.07.21 Олешківська центральна бібліотека інформує!

    16.07.21 Проведено черговий рейд по боротьбі зі стихійною торгівлею

    16.07.21 Вступна кампанія-2021 для абітурієнтів з тимчасово окупованих територій

    15.07.21 Повідомлення про скликання 14-ої чергової сесії Олешківської міської ради VIII скликання

    15.07.21 Захисти дітей від шантажу в цифровому просторі

Телефон гарячої лінії 2-24-51
з 8:00 до 17:00 по будням

ОСТАННІ НОВИНИ
Подія дня
популярне

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ шодо організації документального оформлення фактів  пошкодження (утрати) посівів (урожаю) сільськогосподарських культур



МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

шодо організації документального оформлення фактів
 пошкодження (утрати) посівів (урожаю) сільськогосподарських
культур

 

У ході здійснення господарської діяльності, пов’язаної із вирощуванням сільськогосподарських культур, сільгоспвиробники стикаються з негативними факторами – пошкодженням (утратою) посівів (урожаю), які виникають періодично з різною інтенсивністю.

На теперішній час єдині нормативно визначені вимоги до документального оформлення таких фактів відсутні, водночас місцеві аграрії неодноразово звертались до Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської обласної державної адміністрації щодо надання відповідних роз’яснень.

Департаментом проведено вивчення наявних нормативних актів, отримано консультації фахівців, проаналізовано досвід організації таких робіт у минулі роки та відкриті джерела інформації, що дозволило сформувати методичні рекомендації загального характеру.

По факту загибелі посівів керівник сільськогосподарського підприємства своїм наказом створює спеціальну комісію, яка мас:

1) провести обстеження площ загиблих посівів;

2) зробити висновок про розмір завданої непередбачуваною подією шкоди;

3) вирішити, які заходи необхідно вжити для виправлення ситуації (продовжити вирощування, підсіяти/пересіяти, знищити залишки посівів тощо).

До складу зазначеної комісії можуть входити як працівники сільгосппідприємства (агроном, (головний) бухгалтер, бригадир), так і представники страхової компанії (якщо посіви були застраховані), сільради, ОТГ, на території якої знаходяться відповідні землі, тощо.

Також до складу комісії рекомендовано включити:

- землевпорядника відповідної сільської ради або сільської об'єднаної територіальної громади, який засвідчить відповідність представлених для обстеження земельних ділянок, їх площ даним Державного земельного кадастру та правовстановлюючих документів па них;

- представників наукових установ (організацій), які мають спеціалізацію у сфері рослинництва, що дозволить отримати фахову оцінку факту втрати, причин та можливих рекомендацій щодо подальших дій.

Залучення до складу комісії представників інших організацій, науковців, органів місцевого самоврядування (державної влади) рекомендується здійснювати за їх попередньою згодою.

Комісія створюється на підставі наказу (розпорядження) керівника підприємства.

У наказі зазначається персональний склад комісії, поля (площа), на яких має бути проведено обстеження, їх місце розташування (у прив'язці до адміністративних меж певного населеного пункту). Бажано – строки проведення обстеження, складання акту та подання його на затвердження керівнику господарства.

Завдання комісії: провести обстеження, зафіксувати факт загибелі (пошкодження) площ посівів (урожаю), оцінити розмір нанесеної школи внаслідок погодних явищ (інших непередбачуваних явищ природного походження), внести пропозиції щодо вживання заходів, спрямованих на усунення наслідків негоди, зокрема про ухвалення рішення щодо списання посівів (урожаю).

Результати роботи комісії оформлюють актом обстеження (довільної форми), який складається не менше ніж у 2-х примірниках (додаток 1).

Підписують акт (кожний примірник) – голова та всі члени комісії. Затверджує акт (кожний примірник) – керівник підприємства (або уповноважена на це особа), яким було призначено обстеження.

За результатами роботи комісія робить висновки та/або надає рекомендації.

Як приклад: при незначних пошкодженнях посівів або невеликій площі пошкодження – рекомендувати продовжити їх вирощувати для отримання врожаю; при загибелі більшої частини посівів і неможливості чи економічній недоцільності їх подальшого вирощування – поле під загиблими посівами переорати та залишити під парами (на полі у поточному сезоні нічого не висівати) або висіяти нову культуру.

Слід звернути увагу:

Акт обстеження встановлює конкретні події і в подальшому всі зафіксовані в такому акті відомості (такі як розмір площі посівів (урожаю), які постраждали внаслідок негоди, ступінь пошкодження посіву, а також ухвалені рішення щодо подальшої їх долі) можуть слугувати підставою для формування похідних бухгалтерських документів підприємства.

Реквізити акту повинні включати такі дані: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст заходів, одиниці виміру (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь.

Одночасно зі складанням акту слід отримати довідку з регіональної структури Державної Гідрометеорологічної служби України про несприятливі погодні умови (якщо пошкодження / втрата стались саме під впливом таких умов).

* Згідно зі ст.617 ЦКУ підприємство, яке потерпіло через обставини непереборної сили (форс-мажор), звільняється від відповідальності за невиконання зобов’язань за договорами. Тобто, якщо на момент загибелі посівів у сільгосппідприємства вже були укладені договори на постачання продукції, яку планували отримати з цих посівів, то воно звільняється від своїх обов'язків за такими договорами. Але для цього слід оформити Сертифікат про форс-мажорні обставини Торгово-промислової палати України (ТПП).

Засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та оформлення зазначеного Сертифіката здійснюють під конкретне взяте на себе підприємством зобов’язання (тобто під окремий договір), який зазначається в заяві встановленої форми. Крім заяви, на адресу ТПП полається:

1) довідка обласного центру гідрометеорології за період, протягом якого спостерігались несприятливі погодні умови на певній території, з назвами культур, які постраждали або могли загинути внаслідок таких погодних умов;

2) акти про загибель або пошкодження сільськогосподарських культур внаслідок несприятливих погодних умов (оригінали); 

3) розрахунки прямих збитків;

інші документи державних органів, які підтверджують факт загибелі або пошкодження сільськогосподарських культур (довідка райдержадміністрації із зазначенням площ, на яких загинули с.г. культури, причин і періоду такої загибелі; протокол обласної/районної комісії Держслужби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) або Експертний висновок щодо класифікації ситуації, яка склалася на території підприємства. У цьому документі має бути присвоєний відповідний код надзвичайній ситуації природного характеру (через яку відбулася загибель посівів) згідно з Класифікатором надзвичайних ситуацій

4) копії:

довідки про оренду земель (загальна площа і місцезнаходження земель), яку видає виконавчий орган селищної/сільської ради, або витяги з Державного реєстру прав на нерухоме майно по кожній ділянці, на якій загинули посіви;

статистичних звітів за формами № 4-сг (річна), 37-сг або 29-сг (річна) – 

можуть бути звіти, як за поточний рік, так і за попередній;

договорів, за якими неможливо виконати зобов'язання через форс-мажор.

Оформлення Сертифіката про форс-мажор не допоможе уникнути нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за придбаними товарами/послугами, які використані для вирощування таких посівів.

Податкове зобов'язання з ПДВ згідно з п. 198.5 ст.198 ПКУ нараховується лише щодо тих товарів (послуг), які були придбані з ПДВ. Крім того, якщо витрати на вирощування загиблих посівів будуть включені до собівартості інших сільгоспкультур (зокрема, тих, які будуть пересіяні на місці загиблих посівів), то нараховувати ПДВ за п. 198.5 ст.198 ПКУ щодо таких витрат не потрібно. Адже в цьому випадку неповторювані витрати будуть використані у виробництві іншої сільгосппродукції, від якої сільськогосподарське. підприємство у майбутньому отримає дохід (від майбутнього врожаю). Тобто, ПДВ слід нарахувати лише на повторювані витрати, які були здійснені з ПДВ.

У разі, якщо поле, на якому загинули посіви, пересівають, то витрати слід розділити на дві групи актом довільної форми.

повторювані витрати – це ті витрати, які необхідно здійснити знову, щоб замість загиблих посівів виростити нові й отримати врожай. До таких витрат, зокрема, належать: вартість насіння, витрати на передпосівний обробіток ґрунту, сівбу та інші роботи, які виконуються повторно під час пересіву площ під загиблими культурами 

неповторювані витрати – це витрати, повторне здійснення яких не потрібне для того, щоб отримати врожай нової (пересіяної) культури. Це, зокрема, витрати на лущення стерні, вартість добрив і витрати на їх внесення тощо. Такі витрати будуть включені до собівартості пересіяної культури записом

 

Розрахунок збитків від втрат незібраної сільськогосподарської продукції

Збитки від втрат незібраної сільськогосподарської продукції (Прс) розраховуються на базі показників середньої врожайності основних видів сільськогосподарських культур для різних регіонів України та середнього прогнозованого рівня оптових закупівельних цін на відповідну сільськогосподарську продукцію з урахуванням нездійснених витрат, необхідних для доведення її до товарного виду, за такою формулою:

       m  i   i  i    i   i 

Прс = S (S х k х У  x Ц - 3 ), (12)

       і=1      J     J    дод

де S – площа пошкодження і-ї сільськогосподарської культури;

k – середній коефіцієнт пошкодження посівів сільськогосподарcької культури;

У – середня очікувана прогностична урожайність

j сільськогосподарської культури в j-му регіоні;

Ц - прогностична середня оптова ціна і-го виду

j сільськогосподарської продукції в j-му регіоні на час після збирання врожаю;

і  витрати, необхідні для доведення всього обсягу

З втраченої і-ї сільськогосподарської продукції до товарного вигляду;

m – кількість видів втраченої незібраної сільськогосподарської продукції. Розрахунок потребує обов'язкового перерахування після збирання врожаю.

 

Викладені вище рекомендації мають загальний характер, не є вичерпними та не мають сили нормативно-правового акту.

 

 

За довідками звертатися 422767, 422754







Читайте також:
22.07.21 До уваги сільськогосподарських виробників!

22.07.21     Комісії із соціального страхування продовжують свою роботу

22.07.21     Комісії із соціального страхування продовжують свою роботу

19.07.21 В Україні триває вакцинація проти COVID-19 людей, старших за 65 років

19.07.21 ЗАХИСТИ СВОЄ ЖИТТЯ — ВАКЦИНУЙСЯ!

17.07.21 Олешківська центральна бібліотека інформує!

16.07.21 Проведено черговий рейд по боротьбі зі стихійною торгівлею

16.07.21 Вступна кампанія-2021 для абітурієнтів з тимчасово окупованих територій

15.07.21 Повідомлення про скликання 14-ої чергової сесії Олешківської міської ради VIII скликання

15.07.21 Захисти дітей від шантажу в цифровому просторі