Навігація

22 січня – День Соборності України!

Акт злуки між УНР та ЗУНР став символом та орієнтиром для всіх, хто боровся за незалежність України у ХХ столітті.

Ще у ХІХ столітті українська інтелігенція мріяла про Єдину Україну. Історики, митці, священики, просто освічені люди розуміли, що українці то є нація, то є окремий народ, але народ без власної держави.

Поки існували імперії про власну державу українці могли тільки мріяти. Вони зустрічалися на конспіративних квартирах, говорили, мислили, адже саме зі слова починається щось велике, а потім слово перетікає в дію, і вони чекали слушної миті.

Цю мить їм подарувала Перша Світова війна, яка зруйнувала імперії, перекроїла мапу Європи і дала шанс на державність багатьом пригніченим європейським народам.

22 січня 1918 року Центральна рада України видає Четвертий Універсал, яким засвідчує, що Україна вільна та незалежна Держава.

Це надихнуло лідерів думок Західної України і у жовтні 1918 року була проголошена ЗУНР, а згодом на станції Фастів було підписано перед вступний договір між ЗУНР і УНР про об'єднання.

22 січня – День Соборності України!

Акт злуки вирішили провести 22 січня 1919 р. на Софійській площі, в річницю проголошення Незалежності України.
Все було максимально урочисто: люди тішились, обіймались, плакали, співали, раділи, а політики продовжували домовлятися.

Злиття ЗУНР і УНР не на папері, а в реальному житті, було вирішено відкласти до проведення установчих зборів Об'єднаної України.
Провести їх не встигли, тому що з півночі прийшла більшовицька орда і що було далі всім добре відомо…

Але звісно ж пам'ять про ті знакові події тихенько жевріла у розумах українців, які жили на території Радянського Союзу і гучно жила у творах, статтях українців, які жили у Європі, Канаді, США.
Ці знання у вигляді книжок потайки потрапляли до України.

Таким чином українці по обидва боки залізної завіси синхронізувалися.

І 21 січня 1990 року, коли Радянський Союз вже тріщав по швах, в Україні відбулася одна з найбільших акцій у Європі - живий ланцюг, який об'єднав сотні тисяч людей, які вийшли і взялися за руки від Івано-Франківська, Львова до Києва, щоб показати ще раз, що Україна єдина.

Незалежність яку ми здобули у 1991 році, ми здобули не просто так і не на рівному місці, за неї поклали життя дуже багато людей.. на жаль, це триває і досі…

Наші воїни – наші українці та українки, ціною власних життів, продовжують виборювати право нашої Держави на свободу та незалежність!

Вони справжні герої - приклад для наслідування для кожного з нас.

Ми щодня дякуємо вам за вашу сміливість, відданість та силу. Ми дякуємо вам за те, що ви боретесь за нас, за наше сьогодення та майбутнє.

За те, що ви є для нас прикладом незламності та витримки.

Назавжди залишиться в нашій пам’яті подвиг жителів Олешківської громади, що вийшли на мітинг «Олешки – це Україна».

8 березня 2022 року ризикуючи власним життям та свободою - мітингувальники пліч-о-пліч з керівництвом міста пройшлися вулицями міста на знак протесту проти окупації.

Олешки і досі залишаються в окупації, але всі ми продовжуємо мріяти про Незалежну, Соборну Україну та звільнення від ворога.

Навіть, тепер подекуди місцевим партизанам вдається розвішувати та малювати українську символіку, щоб нагадати росіянам, що Олешки – це Україна!